Відпочинок в Карпатах

Запорізька область - наймолодший регіон Східноі Украіни, утворений 1939 р.
За археологічними дослідженнями, окремі райони Запоріжжя заселялися, починаючи з середнього палеоліту (100 тисяч років тому). Свідком тих часів є пам'ятка цього краю – знаменита Кам'яна могила, яка знаходиться на території одноіменного  історико – архітектурного заповідника наподалік села Терпіння на правому  березі ріки Молочна. Камяна могила – це гора, яка складається з каменів різного розміру із гротами всередені. Периметр цього природного дива досягає майже 3 км. , а висота 12 метрів.  На стінах гротів нанесені малюнки та написи, вік яких сягає понад 10 – 14 тисяч років.

У VII столітті до н.е. Північним Причорномор'ям володіли скіфи, столицею яких було велике Кам'янське городище на берегах Дніпра. На ці часи припадає існування широко відомих курганів Солоха (зі знахидками золотої гривні та гребеня зі скульптурними зображеннями скіфів) та Мелітопольский (із двома катакомбними похованнями скіфської знаті, слуг, колісниці, коней тощо), датовані IV ст. до н.е.

За часів існування Київської Русі Дніпром проходив знаменитий шлях «з варягів у грекі». У середині XIII ст. лісостепове і степове Придніпров'я на довги роки потрапляє під владу Золотоі  Орди. У наступні віки ( XIV-XVIст.) за ці землі з перемінним успіхом боролися Велике князівство Литовське (згодом Річ Посполита), Московська держава і Кримське ханство, алє жодне з них не спромоглося підкорити ці землі.

Наприкінці XVст.  Тут починае формуватися козацтво, переважно з втікачів з навколишніх земель. За порогами  (тобто нижче за течією) Дніпра вони будували укріплені « засідки» (на зразок освоювачів земель у майбутніх північноамериканських сполучених штатах  «стовбили за собою землі ), що дали назву Запорозькій Січі – знаковому місцю в історіі України. Це узагалнена назва козацьких фортечних посилень, що  існували протягом  XVI?XVIII ст. у різних місцях нижче дніпровських порогів на просторах сучасних Запорізької, Дніпропетровської і Херсонської областей.
Хронологічно першою була Хортицька Січ (1552-1558), нерозривно пов'язана з найдавнішою визначною пам'яткою Запоріжжя – островом Хортиця. Це найбільший острів на Дніпрі витягнувся посередині його річища на понад 12 км (середня ширина становить близько 2 км). Скелястий кам'яний острів, утворенний з архейських гранітів (віком понад 2 млрд. років), здавна захоплював мандрівників своєю велличю і красою. Північна частина острова (його висота тут сягає 30 м), розташована в нижній частині дніпровських порогів, була найзручнішим місцем контролю судноплавства рікою.

Перше відоме козацьке укріплення з'явилося на острові Мала Хортиця (нині острів Байда) на заході від Хортиці в річковому рукаві Старий Дніпро. Замок тут 1553 р. побудував  черкаський староста князь Дмитро Вишневецький. Влітку 1557 року ханське військо зруйнувало Хортицьку фортецю, алє в українській історіографії саме за нею закріпилася назва першої Запорізької (Хортицької) Січі. Нині козацькі чесноти демонструє північна частина острова Хортиця, в 1965 р.  засновано Державний історико – культурний заповідник  ( з 1993 р. національний заповідник «Хортиця») загальною площею 23,6 км.кв. Тут відкрито музей історії українського козацтва, біля якого нещодавно створено реконструкцію поселення козацькоі доби.

Виникнення  найбільшого міста й центру області - Запоріжжя пов'язане зі спорудженням в 1770-ті роки Дніпровської оборонної лініі, що простяглася між долинами річок Дніпро і Берда. Вона починалася з Олександрівської  фортеці  на дніпровському  березі, навколо якої виросло поселення,  що 1806 р. здобуло статус міста (з 1921 р. Запоріжжя).  Визначальною подією в історії Запоріжжя стало започаткування 1927 р. будівництва Дніпровської гідроєлектростанції . Енергія Днепрогесу мала напувати підприємства Придніпров'я,  Криворіжжя і Донбасу, а створене водосховище назавжди покінчити із дніпровськими порогами і відкрити наскрізну навігацію головною водною артерією України.

Окрім багатого історичного спадку, край відомий  своїми курортами, які знаходиться на півдні Запоріжської області. Вони являють собою багатокілометрові піщані коси в Азовському морі із безліччю санаторіїв та баз відпочинку. Влітку тут завжди тепло і сонячно,але небуває виснажливої спеки.