Відпочинок в Карпатах

Час переходу - біля 8 год. Відстань - біля 27 км. Підняття в гору - 1170 м

Початок - у Зеленій, при відгалуженні бічної дороги в долину Зелениці.
Спочатку маршрут непрознакований. У верхній частині Зелениці жовтими знаками прознакований відрізок, де проходить стежка: Яремча - долина Зубринки - Синяк. Маршрут на Довбушанку прознакований червоним кольором.
Маршрут складається з двох частин. Перша - долинна - протяжністю біля 23 км - проходить долиною Зелениці; друга - це саме підйом на Довбушанку (різниця висот - 700 м).

До долини Черника (3 км) маршрут проходить тією ж стежкою, що й маршрут до Садків. Після наступних трьох кілометрів приходимо до моста на Зелениці й верхнього кінця присілка з тією ж назвою (затрати часу - біля 1,5 год.). Переходимо на правий берег потоку й незабаром долина звужується. На східній стороні, на схилах Аршичної бачимо великі поля ґорґанів, що сходять до дна долини. У деяких місцях на ці кам'яні розсипи наступає ліс, створюючи по-справжньому казкову сцену. Ця територія знаходиться під правовою охороною, як резерват Бредулець. На другій стороні долини, біля підніжжя Глибокого Верха, у лівому березі Зелениці видніються мальовничі відслонення карпатського фліша.
Підходимо до впадіння потоку Сітний (9,5 км, 2,5 год часу). У цьому місці слід відвідати мало знаний водоспад з висотою падіння води біля 8 м. Для цього переходимо через міст на лівий берег Зелениці й ідемо дорогою в долину Сітного. Після приблизно 300 м маршруту бачимо впадіння першого (зі сторони долини) правої притоки Сітного, який бере початок під вершиною Товстої (1398 м). Цей водоспад знаходиться на цьому ж потоці, на відстані кількох десятків метрів від нашої дороги.

Через 4 км вище впадіння Сітного приходимо до руїн довоєнного моста (3,5 год). До цього місця можна під'їхати машиною із Зеленої. Переходимо вбрід Зеленицю й незабаром зауважуємо жовте маркування на маршруті Яремча - долина Зубринки - Синяк, якою будемо йти на протязі біля 4-х км. Перед поєднанням вод Зубринки й Зелениці переходимо через широку галявину Довбушанка, а півтора кілометрами вище - проминаємо полянку Ільма з пастушим табором. За нею, при впадінні до Зубринки потоку Федоцил (Федусільський Звір), входимо на територію Природного заповідника „Ґорґани". Після години ходу прознакований жовтими знаками маршрут залишає долину Зубринки, звертаючи через т. зв. Веснарку і Малий Ґорґан (Веснарковий Ґорґан) на вершину Синяка (із Зеленої - 4,5 год. ходу).

Після чергової години мандрівки підходимо до закінчення широкої дороги в долині Зубринки (загальний час - 5,5 год.). Тут бачимо червоне маркування маршруту, що проводить через усі Українські Карпати. У наш час це місце називають Новобудова. У міжвоєнний час тут знаходилося схроніско (притулок) ПТТ (Польського Товариства Татранського) „Під Нижньою". Його залишки збереглися ще й дотепер. Переходимо містком на лівий берег Зубринки й поряд із колибою пастухів підходимо на полонину Нижня. Із неї відкривається мальовничий краєвид на південь, де знаходиться хребет полонини Довгої. Із цього місця розпочинається приблизно 2,5 годинний підйом на Довбушанку.

Спочатку стежка проходить дуже стрімко вгору в північному напрямі, пізніше повертає на схід й, постійно йдучи вгору, траверсує південний схил Довбушанки. Підходимо до бокової, пд.-сх. відноги гори, яка спадає до Новобудови. Далі проходимо чітко простежуваним гребенем на північний захід до відкритої вершинки з висотою 1520 м, яку називають Верхнизня (6,3 год ходу). Тут є чудове місце для відпочинку. Перед нами з півночі відкривається досить близький засипаний ґреґотами вершинний хребет Довбушанки. На пн-сході увагу привертають близько розташовані вершини Малого Ґорґану, Синяка і Хом'яка. Із вершинки спускаємося в північному напрямку у вирівняне полонинське сідельце й розпочинаємо підйом на хребет Довбушанки. Спочатку лісом, а пізніше поміж заростями жерепу підходимо до добре видимої стежки на ґорґан, який покриває вершину Довбушанки. Незабаром виходимо на східну вершину Довбушанки (1750 м). Звідси на головну вершину (1755 м) - біля 1 км на захід (загальний час - 8 год.). З цього місця слід звернути увагу на геоморфологічні особливості всього масиву. З північної сторони пологого зниження між вершинами знаходиться т. зв. „великий зсув". У свій час Є. Ромер зазначав, що він утворився протягом кінця червня - першої половини липня 1897 р. Загальна площа зсуву оцінюється на 70-75 га. Поблизу зсуву простягаються хребтові вали. Це кількаметрової глибини поздовжні заглиблення, що паралельно простягаються до вершинного хребта. їхнє формування тісно пов'язане з моноклінальною будовою хребта й повільним гравітаційним зсуванням скелястих площ згідно із падінням гірських порід на південь. Подібні вали також можна побачити на хребтах Синяка та Грофи.
Довбушанка є найвищою вершиною східних Скибових Ґорґанів. Це найкращий пункт для огляду в тій частині гір. Панорама охоплює на сході й півдні хребти Костричі, Чорногори, Свидовця і Братковської. Дуже граціозно звідси видніються найближчі до Довбушанки вершини: Синяк і Хом'як - на сході, Поленський із Козім Ґорґаном - на заході. Над останніми нависають вершини центральних Ґорґанів із Сивулею, Ігровцем і Високою.

 Джерело: "Гори гуцульщини"