Відпочинок в Карпатах

Затрати часу - 3 дні. Довжина маршруту -20 км. Набір висоти - 960 м.

Початок маршруту: в Ільцях, біля церкви. Маршрут не прознакований.
Маршрут може бути пішим, кінним або лижним. Його найкраще розпочати від церкви в с. Ільці з тієї причини, що, закінчуючи мандрівку у Ворохті, маємо можливість у другій половині наступного дня поїздом добратися з Ворохти до Івано-Франківська, а, по-друге, не потрібно платити за вхід на територію заповідної зони КНПП.

Приїхавши до с. Ільці ввечері, можна переночувати у п. Василя, який мешкає біля церкву й зранку вирушити в похід (тел.: (03432)-47163, моб. 0978611818.
Стежка розпочинається за церквою біля кладки через р. Ільця, звідки відразу траверсуємо вверх. Поміж будинками присілка Затінок виходимо на хребет, що йде паралельно до автодороги в сторону Ворохти. Хребет безлісий і є можливість оглядати чудові навколишні краєвиди. В кінці хребта, з найвищої його вершини (1098 м) повертаємо наліво й сходимо в невеличку сідловину, з якої, проминувши кілька гуцульських осель, підходимо до лісу. Від початку маршруту сюди 6 км або приблизно 2 год. ходу. Через кілька хвилин виходимо на галявину, з правої сторони якої розпочинається стежка, що проводить на хребет, а саме на полонину біля г. Кострич. Стежка є досить широкою й тому по ній зручно їхати на нартах.

Спочатку дорога йде серпентином, а пізніше повертає направо на північні схили хребта. Перший відтинок маршруту проходить через старий ліс, другий - серед молодих смерек. Врешті виходимо на бічний хребет Костричі, в місці, де стоїть хрест. Переходимо бічний хребет і далі траверсом повертаємо наліво. Наступний відтинок також проходить через старий смерековий ліс і далі на полонину в районі нижчої вершини Костриці (1544 м), званої також Костричем. Тут також стоїть хрест. Нижче від хреста на відстані кількох сотень метрів на полонині є стара хата, в якій можна заховатися від негоди або ж зупинитися на ніч. Від Ільців до цього місця потрібно 4 год. часу. Звідси відкривається чудовий вид на весь Чорногорський хребет. Особливо величною виглядає друга за висотою вершина Українських Карпат - г. Бребенескул (2036 м), яка розташована посередині Чорногорського хребта. Тут проходить вододільний хребет між басейнами Прута й Чорного Черемоша. По ньому зручно перейти на хребет Озірний або ж до с. Бистрець.

Ми мандруємо далі хребтом Костричі, щоб за 2 км мандрівки в північно-західному напрямку вийти на її найвищу вершину (1585 м), з якої відкривається чудова панорама на хребет Кукул і на Горгани.

Із вершини йдемо хребтом у тому ж самому напрямі й після переходу невеликого лісу виходимо на полонину Веснарка. Тут є добротна колиба пастухів, у якій щороку до 21 вересня (у цей день - храм у Ворохті) проводить полонинське господарство депутат з Ворохти Микола Боєчко. Нижче колиби в лісі знаходяться руїни давнього харцерського схроніска (притулку). Від стаї стежка приводить в долину потоку Озірний. Широкою дорогою вздовж потоку через 1,5 км приходимо в долину Прута, який переходимо через новозбудований міст. У долині Прута повертаємо направо й ідемо приблизно 1 км за течією ріки до контрольно-пропускного пункту КНПП, що в присілку Завоєла. Звідси попутним транспортом або ж пішки можна дістатися (відстань - 14 км) до смт. Ворохта, а звідти поїздом або мікроавтобусами - до Івано-Франківська.
Відправлення поїздів з Ворохти: 3-24, 4-12, 10-34, 17-30, 20-59 ( потребує уточнення)
Примітка. Маршрут не проходить територією заповідної зони КНПП, а тому тут дозволяється розкладати вогнища й ставити намети.
Доїзд: з Івано-Франківська до Ільців - маршрутними таксі Івано-Франківськ-Верховина (через Ворохту), час відправлення такий, як у маршруті № 5.

Увага! Перед виходом на маршрут зареєструйтеся у Верховинському підрозділі гірської пошуково-рятувальної служби; тел.: (03432)-21941, 21971, моб.: 0963724400 (Василь Кобилюк).
до високогірних озер Чорногори

Для тих, хто хоче побувати на хребті і в той же день повернутися до села, слід розпочати сходження з Ворохтянського перевалу, точніше з шосе Верховина-Ворохта. Його висота становить 970 м н.р.м. (на таблиці, встановленій на перевалі, висота вказана неправильно), а отже набір висоти на маршруті буде значно меншим - усього 570 м.

Від кафе, що на перевалі в присілку Буковель, сходимо вниз по шосейній дорозі в сторону Верховини. На першому повороті повертаємо направо й піднімаємося по дорозі через ліс. За ним зліва від дороги є садиба, де можна переночувати.
Для продовження маршруту слід обійти хребет і за ним на розгалуженні доріг піти правим відгалуженням у напрямі видимих садиб. Через перемичку біля останньої хати виходимо на луки, якими йдемо приблизно 1 год. до видимого на їхньому краю лісу. На наступному розгалуженні доріг повертаємо наліво (південний напрямок) і через 20 хв. підходимо до потічка. На наступному розгалуженні весь час ідемо прямо. Тут треба бути уважним, бо стежка періодично губиться серед каміння, але скоро вона знову стає добре помітною. Пізніше стежка кількома серпентинами проводить нас направо, щоб після цього звернути наступним траверсом наліво. Через 1,5 год. виходимо на безіменну вершину з висотою 1551 м, що знаходиться між вершинами Кострич і Кострича. Затрати часу від перевалу становлять приблизно 3 год.

Якщо ж повертатися назад цим же маршрутом, слід знати години відправлення автобусів і мікроавтобусів із Верховини до Ворохти: 5-10, 5-40, 6-30, 7-00, 8-25, 9-00, 10-00, 11-45, 13-10, 15-10, 16-00, 17-00, 17-20, 18-10, 19-20. ( потребує уточнення)

Джерело: "Гори гуцульщини"